ВКОТИ́ТИ 1
ВКОТИ́ТИ 1 див. вко́чувати 1.
ВКОТИ́ТИ2 див. уко́чувати1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 699.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВКОТИ́ТИСЯ1 →← ВКО́СЬКАТИ, ВКО́СЬКАТИСЯ, ВКО́СЬКУВАТИ, ВКО́СЬКУВАТИСЯ